Консультація для вихователів “Організація освітнього процесу в дитячому садку влітку”

 

Тип консультації: груповий

План

1. Головне завдання дитячих садків влітку.

2. Планування освітнього процесу.

3. Безпека життєдіяльності.

4. Організація освітньої взаємодії з дітьми.

5. Робота з батьками.

6. Організація освітнього процесу дітей з ООП.

7. Психолого-педагогічний супровід усіх учасників освітнього процесу.

ОСНОВНА МЕТА

Головне завдання дитячих садків улітку — зосередитися на збереженні, зміцненні й відновленні фізичного, психічного та духовного здоров’я дітей. Для цього педагоги в організації освітнього процесу мають використовувати всі сприятливі природні чинники літнього періоду. Також улітку важливо організовувати різноманітні види діяльності дітей, щоб закріплювати й розширювати їхні уявлення про навколишній світ. В умовах воєнного стану особливої уваги потребує здійснення психолого-педагогічної підтримки всіх учасників освітнього процесу. Тому важливо гнучко підходити до організації роботи закладу дошкільної освіти та налаштовувати освітній процес так, щоб він був комфортним і нетравматичним для дітей та педагогів.

ПЛАНУВАННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Важливе завдання педагогів дитячого садка — допомогти дітям подолати негативні наслідки травмівних подій та адаптуватися до нових обставин їхнього життя. Саме тому до планування освітнього процесу в літній період в умовах воєнного стану педагогічним працівникам необхідно залучати практичних психологів і враховувати їхні рекомендації під час здійснення освітньої діяльності. Освітню діяльність у дитячих садках здійснюють на основі розробленого плану роботи на навчальний рік і літній період, який схвалюють педагогічною радою закладу та затверджує його керівник (лист МОН «Планування роботи закладу дошкільної освіти на рік» від 07.07.2021 № 1/9-344). План роботи літнього періоду може бути як складовою Плану роботи закладу на навчальний рік, так і окремим документом.

Календарне планування в літній період вихователі здійснюють на тих самих підставах, за такими самими вимогами, що й упродовж усього навчального року. Модель календарного планування вихователі обирають самостійно. Вона може бути спрощена, проте має відповідати вимогам внутрішнього локального документа (Інструкції з діловодства закладу чи Положення про планування).

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Важливим чинником, який необхідно врахувати під час планування й організації освітнього процесу, є загальна ситуація, яка склалася в Україні у зв’язку з воєнними діями. Тому слід приділити увагу заходам безпеки в разі надзвичайної ситуації. Зокрема, під час організації освітнього процесу слід послуговуватися рекомендаціями, поданими в додатках до листа МОН «Про рекомендації для працівників закладів дошкільної освіти на період дії воєнного стану в Україні» від 02.04.2022 № 1/3845-22.

Одним із пріоритетних завдань літнього періоду має стати формування в дошкільників свідомого ставлення до власної безпеки, а також формування в них навичок безпечної поведінки та стресостійкості, збереження життя та здоров’я (фізичного, психологічного, емоційного). Тому варто під час літнього періоду провести Тиждень безпеки дитини. У його межах ознайомити дітей з правилами: безпеки під час евакуації, мінної безпеки; дорожнього руху; поведінки на вулиці, у транспорті, при зустрічах з незнайомими людьми; поведінки під час відпочинку на сонці, у лісі, біля водойми; користування електричними й газовими приладами тощо.

Одна зі складових безпечного освітнього простору — інформаційна безпека дитини. Дорослим (педагогам, батькам) слід постійно спілкуватися з дітьми, бути поруч, відповідати на їхні запитання, враховуючи вікові особливості.

ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОЇ ВЗАЄМОДІЇ З ДІТЬМИ

Освітню діяльність у літній період слід організовувати з урахуванням специфіки індивідуальної роботи, керованої вихователем, самостійної діяльності дітей та обов’язково організувати психолого-педагогічний супровід усіх учасників освітнього процесу.

Взаємодія в умовах воєнного стану

Під час організації освітньої взаємодії слід враховувати умови, в яких опинилися діти. Зокрема, особливу увагу слід приділити дітям, які:

• проживають у місцевості воєнних дій;
• проживають у районах, де не здійснюються воєнні дії;
• проживають в Україні, куди родини тимчасово переїхали або евакуйовані;
• проживають у місцевості, що тимчасово перебуває під окупацією;
• залишилися без одного або двох батьків тощо.

Через травматичні для дітей події під час організації освітнього процесу слід уникати таких тем:

• про родину — у групі можуть бути діти, які втратили когось із рідних;
• війну, озброєння, небезпечні ситуації, пов’язані з воєнними діями;
• мирне життя — це, з одного боку, приємні спогади, а з другого — зайве нагадування про те, чого нині складно досягти.

Під час організації взаємодії з дітьми працівникам дитячого садка слід керуватися листом МОН «Щодо комунікації з дітьми дошкільного віку з родин учасників ООС/АТО, внутрішньо переміщених осіб та організації взаємодії з їхніми батьками» від 12.12.2019 № 1/9-766.

Руховий режим

У літній період педагогам варто віддавати перевагу фізкультурно-оздоровлювальному напряму освітнього процесу, щоб зміцнювати здоров’я вихованців. Для цього слід керуватися Інструктивно-методичними рекомендаціями «Про організацію фізкультурно-оздоровлювальної роботи в дошкільних навчальних закладах у літній період» від 28.05.2012 № 1/9-413.

Усі форми освітньої взаємодії з дітьми слід організовувати з урахуванням небезпекової ситуації. Послідовність різних видів рухової діяльності та форм роботи з дошкільниками потрібно змінювати відповідно до погоди, віку дітей та характеру попередньої діяльності. Слід забезпечити логічне чергування спокійної діяльності та рухової активності дітей, правильний розподіл фізичного навантаження протягом усього дня.

Освітня діяльність

Протягом дня педагоги мають організовувати різноманітну самостійну діяльність дітей за їхнім вибором, наприклад:

• образотворчу діяльність з використанням пластиліну, олівців, фарб, фломастерів;
• конструювання з будівельного матеріалу, паперу, природного матеріалу;
• дослідно-експериментальну діяльність тощо.

У літній період в організації освітньої взаємодії з дітьми слід віддавати перевагу ігровій діяльності, зокрема самостійним сюжетно-рольовим іграм. Під час добору ігор потрібно враховувати не лише вікові особливості дітей групи, а і їхні уподобання та інтереси.

Доцільними влітку будуть також розваги, які можна провести на свіжому повітрі: ляльковий, настільний чи інший вид театру; дитячі концерти; спортивні, музичні, літературні дозвілля; читання художньої літератури з продовженням, розповідання казок тощо.

Для того щоб зробити кожен день цікавим, пізнавальним для дітей, збагатити їхній життєвий досвід позитивними емоціями та власними відкриттями, радимо організовувати діяльність за принципами тематичних тижнів. Наприкінці такого тижня доцільно провести підсумковий день — це може бути тематичний день, розвага чи спортивне свято, виставка малюнків чи поробок.

РОБОТА З БАТЬКАМИ

У закладах дошкільної освіти, особливо в тих, де освітній процес організовано в дистанційному форматі, педагоги пропонують педагогічну підтримку родинного виховання батькам.

Для того щоб педагогічний супровід батьків вихованців був дієвим, у календарному плануванні на місяць/тиждень слід визначити теми та завдання, які будуть надані батькам у дистанційному форматі за допомогою електронної пошти й месенджерів.

Під час взаємодії з батьками вихованців необхідно враховувати їхні запити щодо інформаційної допомоги та підтримувати зворотний зв’язок. Щоб закріплювати й формувати в дітей знання та вміння в межах обраних тем педагогічної підтримки родинного виховання, педагогам варто добирати та відправляти батькам невеликі завдання з урахуванням можливостей кожного вихованця.

ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ З ООП

Освітню роботу з дітьми з ООП здійснюють відповідно до Порядку організації інклюзивного навчання в закладах дошкільної освіти, затвердженого постановою КМУ від 10.04.2019 № 530.

Доцільно надавати психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги дітям з ООП, які здобувають освіту в інклюзивних групах, у літній оздоровлювальний період. Вищезазначені послуги надають з урахуванням індивідуальної програми розвитку дитини, і за погодженням з батьками та спеціалістами, які їх надають.

Організацію освітнього процесу для осіб з ООП, які переїхали на тимчасове проживання до інших регіонів України, здійснюють відповідно до рекомендацій, наданих у листі МОН «Про роботу інклюзивно-ресурсних центрів та організацію освітнього процесу для осіб з особливими освітніми потребами в період воєнного стану» від 28.03.2022 № 1/3710-22.

Особливу увагу треба зосередити на педагогічній діяльності в групах, до яких долучилися діти зі статусом внутрішньо переміщених осіб.

Діти, які мають статус внутрішньо переміщених осіб, а також ті, хто проживають у населених пунктах, розташованих поблизу зони бойових дій або безпосередньо в зоні бойових дій, належать до категорії осіб з ООП (Стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Такі діти потребують окремого психолого-педагогічного супроводу під час адаптації до нових умов. Педагогічні працівники дитячого садка мають спостерігати за такими дітьми; враховувати в освітній роботі інформацію щодо їхнього психічного стану; впроваджувати такі види діяльності, які сприятимуть емоційній підтримці дітей, налагодженню комунікації з ними, нормалізації емоційного стану тощо.

ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Психологічна служба дитячого садка має забезпечувати своєчасне й систематичне надання психологічної та соціально-педагогічної підтримки всім учасникам освітнього процесу відповідно до цілей та завдань функціонування системи освіти. Для цього педагогічні працівники та практичний психолог можуть керуватися методичними рекомендаціями «Перша психологічна допомога. Алгоритм дій», запропонованими в листі МОН від 04.04.2022 № 1/3872-22.

Для того щоб розробити ефективну програму роботи з дітьми на літній період в умовах воєнного стану, практичному психологу необхідно володіти прийомами діагностики стану дитини. Також практичний психолог має бути спроможним аналізувати стан дитини та виявляти в неї ознаки тривожності. Відтак надавати своєчасну психологічну допомогу.

Примітка. Складено відповідно до листа МОН «Про затвердження методичних рекомендацій щодо організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти в літній період» від 22.06.2022 № 1/6894-22.

Підготувала: вихователь-методист Наталія ГАРБУЗОВА

17.06.2026

Консультація для вихователів
«Казкотерапія на траві: створення терапевтичних історій під відкритим небом»

 

Літо та тепла пора року відкривають перед педагогами унікальну можливість винести освітній та психологічний простір за межі групової кімнати. Природа — це готове, гармонійне терапевтичне середовище, де кожен листочок, мурашка, квітка чи хмаринка можуть стати живими декораціями та інструментами для дитячої уяви.

Казкотерапія на траві — це не просто читання художніх книг на свіжому повітрі. Це інтерактивний екологічний процес, спрямований на м’яке зняття емоційного та м’язового напруження, подолання дитячих страхів, розвиток емпатії, саморегуляції та адаптацію вихованців до сучасних стресових умов за допомогою природних ресурсів.

 

1. Чому саме на свіжому повітрі? (Терапевтичний ефект)

• Природне заземлення: Безпосередній тактильний контакт із травою, піском, дрібними камінцями чи корою дерев знижує рівень тривожності, стабілізує психоемоційний стан та активує сенсорну чутливість.
• Зміна фокуса уваги та свобода простору: На відміну від замкнутого простору кімнати, на вулиці дитина почувається вільнішою, що допомагає психологічно розкритися навіть найбільш замкнутим, сором’язливим або тривожним вихованцям.
• Багатоканальне сприйняття: Спів птахів, шелест листя, легкий вітерець та пахощі квітів посилюють емоційне сприйняття казки, роблячи її живою, об’ємною та ближчою для дитячої душі.

 

2. Алгоритм створення терапевтичної казки «тут і зараз»

Терапевтична історія під відкритим небом не обов’язково має бути заздалегідь підготовленою або прочитаною з книги. Найкраще в природних умовах працює магія спонтанного творення, де безпосередніми співавторами сюжету стають самі діти.

Крок 1: Пошук «Головного Героя»

Запропонуйте дітям уважно роззирнутися довкола. Героєм казки може стати будь-який природний об’єкт, який приверне увагу: кульбабка, що боїться сильного вітру; крихітна мурашка, яка загубила мапу доріжок; самотня хмаринка або старий мудрий дуб.

Крок 2: Окреслення проблеми (метафора реальності)

М’яко перенесіть актуальні переживання дітей або труднощі поведінки на обраного персонажа. Це дозволить дитині подивитися на ситуацію збоку:
«Жила-була маленька бджілка. Вона нещодавно прилетіла до нового, великого вулика і дуже хвилювалася, чи захочуть інші бджілки товаришувати та гратися з нею…»

Крок 3: Пошук ресурсів та допомоги природи

У природній екологічній казці порятунок та допомога завжди поруч. Головний герой знаходить рішення завдяки підтримці інших елементів навколишнього світу:
«Тоді тепле Сонечко зігріло бджілку своїм промінчиком і ніжно шепнуло: “Ти маєш дуже гарну, щиру посмішку, просто покажи її іншим”. А легкий літній вітерець підштовхнув її крильця ближче до веселої галявини…»

Крок 4: Перемога та висновок (позитивний фінал)

Герой успішно долає внутрішні чи зовнішні труднощі, набуває нового корисного досвіду, а діти отримують готову психологічну модель позитивної поведінки.

 

3. Методичні прийоми та форми роботи на галявині

Назва прийому	Суть активності	Терапевтична мета
«Казкова архітектура»	Діти створюють театр, житло або лабіринт для героя на траві, використовуючи природний матеріал: шишки, гілочки, камінці, каштани, опалі пелюстки.	Розвиток дрібної моторики, просторової уяви, зняття емоційного напруження та моделювання безпечного простору.
«Театр тіней на траві»	Використання природного сонячного світла та тіней від дерев, листя або власних рук для демонстрації характерів та емоцій казочних героїв.	Опрацювання дитячих страхів (зокрема страху темряви та тіней), розвиток творчого самовираження.
«Шепіт літнього вітру»	Вихователь починає перше речення казки, а діти передають по колу «чарівну гілочку» або квітку, і кожен по черзі додає своє речення, продовжуючи сюжет.	Розвиток зв’язного мовлення, уяви, вміння слухати однолітків, згуртованість дитячого колективу.
«Килим-літак»	Релаксаційна вправа: діти комфортно лягають на килимки чи траву, спостерігають за рухом хмар і разом складають спокійну казку про подорож хмаринки.	Глибока релаксація, стабілізація дихання, зниження рівня гіперактивності та психоемоційне розвантаження.

 

4. Практичний кейс: Структура міні-заняття «Пригоди Ромашки»

1. Вхід у казку (Організаційний та налаштувальний момент): Діти сідають у коло на траву. Вихователь пропонує заплющити очі, прислухатися до найближчих і найвіддаленіших звуків природи, зробити три глибокі, спокійні вдихи та видихи.
2. Знайомство з героєм: Педагог фокусує увагу дітей на реальному природному об’єкті поруч: «Подивіться на цю маленьку Ромашку. Щось вона сьогодні опустила свої пелюстки… Їй здавалося, що вона занадто тендітна у цьому великому світі…»
3. Розвиток сюжету та інтерактивна взаємодія: Що може допомогти нашій Ромашці? Давайте разом попросимо Сонечко зігріти її (діти піднімають руки до світла), а лагідний дощик — напоїти її (імітація пальчиками легкого постукування крапель по травичці).
4. Проективна творча частина: Вихователь пропонує вихованцям зібрати навколо опалі гілочки чи листочки і викласти на траві велике коло друзів для самотньої квітки.
5. Рефлексія та вихід із казки: Чого нас навчила історія Ромашки? (Кожен із нас важливий, а дружба долає будь-яку самотність). Діти дарують Ромашці свої посмішки і повертаються до вільних ігор.

 

Ключові рекомендації для педагогів:

• Гнучкість та спостережливість: Природа динамічна й непередбачувана. Якщо посеред розповіді на галявину прилетів метелик чи сонечко — миттєво вплітайте його в сюжет. Живі зміни роблять терапію по-справжньому магічною.
• Екологічна культура: Навчайте дітей взаємодіяти з природою дбайливо. Створюйте казки без шкоди навколишньому середовищу — використовуйте лише той матеріал, який уже лежить на землі (сухі гілки, опале листя).
• Проксеміка та емоційний тон: Щоб утримувати увагу дітей на вулиці серед багатьох природних подразників, голос має бути виразним, спокійним і теплим. Обов’язково сідайте разом із дітьми на одному рівні — «очі в очі».

Підготовлено для практичного використання вихователями дошкільних навчальних закладів у літній оздоровчий період.

Підготувала: практичний психолог

Ганна ЛУБЕНЕЦЬ