33 Маринка Сумський дошкільний навчальний заклад 


Консультації

Консультація для педагогів

«Національно-патріотичне виховання дошкільників: коротко про головне»(07.10.2026) 

Тип консультації: груповий

План

1. Особистісні якості та риси характеру свідомого громадянина і патріота.

2. Що зазначено в нормативних документах про національно-патріотичне виховання.

3. Чим збагатити розвивальне середовище.

4. Як організувати роботу з дітьми. Етапи національно-патріотичного виховання дошкільників.

5. Як взаємодіяти з батьками вихованців.

Патріотизм — серцевина людини, основа її активної позиції.

 Василь Сухомлинський

Особистісні якості та риси характеру свідомого громадянина і патріота

Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, захищати її свободу і незалежність людина не може бути свідомим громадянином і моральною особистістю.

Тож виховувати основи патріотизму необхідно з дитинства.

Нині як ніколи гостро набуло актуальності виховання громадянина-патріота, відповідального, відданого своїй країні. Поміркуймо: які особистісні якості та риси характеру притаманні свідомому громадянину й патріоту?

Так, ідеться про повагу до батьків, свогородоводу, традицій та історії рідного народу; працьовитість; патріотичну самосвідомість і громадянську відповідальність; повагу до законів Української держави; досконале знання державної мови тощо. Та чи можливо сформувати ці якості в дошкільників? Звісно, що в повному обсязі — ні. Проте створити фундамент, на основі якого формуватиметься життєва позиція майбутнього громадянина-патріота, не лише можливо, а й потрібно.

Що зазначено в нормативних документах про національно-патріотичне виховання

Національно-патріотичне виховання завжди було невід’ємною складовою виховного процесу в системі дошкільної освіти України. Адже патріотизм, як і інші якості особистості, починає формуватися в дошкільному дитинстві — у період надзвичайно активного розвитку дитини.

Завдання національно-патріотичного виховання дошкільників представлені нормативними документами. Відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» одним із ключових завдань дошкільної освіти є виховання в дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної мови, регіональних мов або мов меншин і рідної мови, національних цінностей українського народу.

У новій редакції Державного стандарту дошкільної освіти зазначено, що в дітей старшого дошкільного віку має бути сформована соціально-громадянська компетентність. Зміст цієї компетентності передбачає, що дитина володіє елементарними знаннями про рідну країну, її символіку, традиції та звичаї. Зокрема, старший дошкільник має знати, що рідна країна має свою територію, на якій проживають українці; що вони мають свою культуру, звичаї, мову.

Чим збагатити розвивальне середовище

Змістовні та привабливі етнографічні осередки дають змогу привернути увагу дітей до вивчення традицій своєї країни, її минулого та сучасності. Зазвичай етнографічні осередки мають шаблонний вигляд: рушники, віночки, елементи національного одягу, посуд, зображення національних і народних символів. Звісно, що всі ці атрибути важливі, але статичні. Тому доцільно додати до змісту таких осередків складові, що дадуть дітям змогу експериментувати, виявляти творчість, використовувати їх у іграх тощо. Наочні матеріали та предмети наповнення осередку мають бути доступні дітям протягом дня, а не лише під час занять.

В етнографічних осередках доцільно розмістити вироби українських народних майстрів. Поряд з ними — творчі роботи дітей, які демонструватимуть знання дошкільників про традиційні ремесла рідного краю. Доповнити осередок можна тематичними альбомами, фотографіями рідного міста, пам’яток, краєвидів тощо. Завдяки ним діти щодня поповнюватимуть свої знання про рідну країну.

 Як організувати роботу з дітьми

Виховання любові до Батьківщини — завдання надзвичайно складне, особливо коли йдеться про дітей дошкільного віку. Воно потребує систематичності та певної послідовності.

 Етапи національно-патріотичного виховання дошкільників

1. Сформувати у дошкільників уявлення тазнання про самобутність традицій і звичаїв рідногокраю, права та обов’язки дитини, морально-етичні норми взаємодії в суспільстві, повагу до героїв, які сьогодні захищають незалежність України, тощо.

2. Створити позитивний емоційний досвід участі в народних святах, поглиблювати знання дітей про безпосереднє місце проживання, країну. Спонукати дітей використовувати набуті знання на практиці, виявляти патріотичні почуття та громадянські якості під час розв’язування проблемних ситуацій.

3. Заохочувати дітей зберігати й примножувати культурні надбання рідного краю. Спрямовувати діяльність дітей на вияв патріотизму та громадянських якостей у самостійній (зображувальній, мовленнєвій, ігровій, трудовій) та спеціально організованій діяльності.

У роботі з дошкільниками варто віддавати перевагу методам і засобам, які дають змогу зацікавити дітей традиціями та культурою українського народу, спонукають їх виявляти патріотизм і громадянськість відповідно до вікових особливостей. Особливу увагу слід приділити активним формам взаємодії з дітьми, зокрема:

– організовувати проблемні бесіди та полілоги, під час яких діти обговорюватимутьзагальнолюдські та національні цінності, набуватимуть умінь формулювати й аргументовано висловлювати власні думки;

– створювати ігрові та проблемні ситуації морально-етичного змісту, що даватимуть дітям змогу ознайомитися з різними соціальними ролями, зіставити їх із поведінкою героїв художніх творів і розповідей, продемонструвати свої знання, уміння та особистісні якості;

– спонукати дітей до творчого пошуку під час проєктної діяльності, що передбачає збирання й аналіз інформації з національно-патріотичної тематики, звичаїв рідного краю; самостійне розв’язання проблемних ситуацій через ухвалення спільних рішень тощо.

Особливе місце в роботі з дітьми слід відвести образотворчій діяльності. Саме в малюнках, різних творчих виробах діти відтворюють своє ставлення до рідного дому, природи, країни тощо. Це можуть бути індивідуальні та колективні роботи національно-патріотичної тематики, які діти виконають самі або разом з педагогом.

Діти дошкільного віку лише вчаться аналізувати й робити висновки. Велику роль у сприйнятті нової інформації відіграють емоції та враження. Тому під час освітнього процесу потрібно використовувати прислів’я, приказки, казки, народні пісні та ігри, ознайомлювати дітей з народними ремеслами — гончарством, розписом, вишивкою, народною іграшкою тощо. У дошкільному віці діти залюбки беруть участь у народних святах і обрядах, які сприяють розвитку в них художніх здібностей, навичок колективної взаємодії. При цьому вихователі мають піклуватися не так про збагачення знань, як про їх емоційне засвоєння, розвиток почуттів дітей.

Як взаємодіяти з батьками вихованців

Розв’язати завдання освітньої роботи з дітьми з патріотичного виховання не можна лише силами педагогів. У цьому процесі обов’язково мають брати участь батьки вихованців. Тому педагогам важливо планувати спільні з ними заходи. Це можуть бути різні освітні події, краєзнавчі екскурсії, зустрічі старших дошкільників із героями, які сьогодні захищають незалежність України, спортивні свята, конкурси, майстер-класи національно-патріотичної тематики.

Для того щоб мотивувати батьків брати участь у заходах, дізнатися їхнє ставлення до патріотичного виховання дітей, варто провести анкетування. Отримані дані допоможуть скласти план заходів національно-патріотичного змісту, які будуть цікаві і дітям, і батькам.

Важливе значення для виховання патріотичних почуттів і громадянськості в дошкільників має приклад дорослих, оскільки діти переймають певне емоційно-позитивне ставлення раніше, ніж починають засвоювати знання. Тому під час тематичних батьківських зборів слід розповідати про те, як важливо закладати в дітях почуття любові до рідної країни з ранніх років і пропонувати форми спільного дозвілля. Наприклад, «маршрут вихідного дня» історичними місцями для розширення знань батьків і дітей про своє місто, село, селище.

Наостанок зазначимо, що людське життя складається з періодів, кожний з яких призначений для сприйняття певного роду інформації, створює сприятливі умови для дії чинників психологічного, соціального та емоційного впливу. З огляду на це, у вихованні майбутнього громадянина і патріота головне — не запізнитися, не пропустити той момент, коли виховні зусилля будуть найефективнішими, коли робота, проведена педагогом, дасть високий результат.

Підготувала: вихователь-методист Наталія ГАРБУЗОВА

У підготовці консультації використано матеріали журналу «Вихователь-методист» №8, 2021 рік, стаття Світлани Нерянової, начальника відділу дошкільної освіти директорату дошкільної та шкільної освіти МОН, Київ


Консультація практичного психолога на тему: «Екологічний вхід дитини в групу: стратегії підтримки та створення безпечного середовища в ранньому віці» (16.09.2026) 

Прихід дитини раннього віку (від 1 до 3 років) до закладу дошкільної освіти — це її перший масштабний досвід виходу за межі сімейного кола. Екологічний (м’який, дбайливий, ненасильницький) вхід передбачає збереження ментального та емоційного здоров’я дитини через поступову адаптацію, відчуття безпеки, передбачуваність та професійну підтримку вихователів. Це фундамент, на якому будується подальша довіра дитини до світу та освітнього процесу.

2. Ключові засади екологічного входу

● Поступовість та індивідуальний темп:Відмова від стихійного залишення дитини на цілий день у перші тривожні тижні. Кожна дитина має власний “ресурс адаптації”.
● Передбачуваність і ритуали: Малюкам легше долати тривогу, коли навколишній світ зрозумілий і послідовний. Ритм дня має бути стабільним.
● Психологічна безпека вихователя:Емоційний стан дорослого безпосередньо транслюється дитині через нейронні дзеркальні механізми. Якщо вихователь спокійний і впевнений — дитина почувається в безпеці.
● Партнерство з батьками: Єдиний фронт дій та відсутність протиріч між вимогами вдома та в групі. Постійний обмін інформацією про стан дитини.
3. Особливості та специфіка роботи з дітьми від 1 до 2 років

У цьому віці дитина проходить період стрімкого розвитку, де провідною є предметно-маніпулятивна діяльність, а зв’язок із мамою (або близьким дорослим) залишається біологічно та емоційно визначальним.

● Сильна сепараційна тривога: У віці 1–1.5 року дитина лише починає усвідомлювати себе окремо від матері. Розлука сприймається на фізичному рівні як втрата безпеки.
● Відсутність мовленнєвого самовираження:Дитина ще не може висловити тривогу словами, тому реагує тілесно: плачем, відмовою від їжі чи сну, замиканням у собі або надмірним моторним збудженням.
● Сприйняття світу через предметну дію:Дитина знайомиться з вихователем не через бесіду, а через спільну маніпуляцію іграшкою. Довіра формується через задоволення базових потреб та спільну гру.
4. Практичні стратегії підтримки та адаптації
Стратегії для дітей віком 1–2 роки

5. Алгоритм дій вихователя під час сліз та тривоги
1. Знизити рівень власного голосу та присісти на рівень очей дитини: Для дітей 1–2 років доцільно сісти на підлогу, щоб не домінувати над малюком фізично.
2. Валідувати емоцію: Чітко назвати те, що відбувається: «Тобі зараз сумно. Ти сумуєш. Я поруч». Це дає дитині відчуття, що її розуміють.
3. Запропонувати заспокійливий контакт:Торкнутися рукава, запропонувати потримати м’яку іграшку або застосувати паралельну гру (почати гратися поруч, не залучаючи дитину примусово).
4. Переключити увагу через дію, а не через слова: Замість довгих пояснень запропонувати «допомогти поливати квіточку», «подивитися, хто заховався в піску» або подути на мильні бульбашки.
5. Нагадати про повернення батьків через зрозумілі часові орієнтири: Використовуйте події, а не час на годиннику: «Мама прийде після того, як ми поїмо та погуляємо».
Взаємодія з батьками
● Короткі щоденні звіти: Наголошувати навіть на найменших успіхах дитини («Сьогодні усміхнувся сонечку», «Спробував тримати ложку»). Це знижує тривогу батьків.
● Поради щодо дому: Рекомендувати батькам не вислизати непомітно, завжди чесно прощатися та обов’язково дотримуватися обіцянок щодо часу повернення.
● Підтримка батьківського спокою: Важливо пам’ятати: чи менше тривожиться мама, тим швидше адаптується дитина. Вихователь має виступати спокійним та компетентним партнером.

Консультація для педагогів «Формування культури академічної доброчесності у закладі  дошкільної освіти» (09.09.2026)

Тип консультації: груповий

Підготувала: вихователь-методист Вікторія ПОПЛАВСЬКА

Мета: сформувати у педагогів розуміння принципів академічної доброчесності та шляхів їх впровадження в освітній процес закладу дошкільної освіти.

План

1. Поняття академічної доброчесності та її значення.
2. Основні складові академічної доброчесності.
3. Принципи академічної доброчесності у діяльності педагога.
4. Будьмо доброчесними у роботі з дітьми.
5. Формуйте в дітей повагу до праці.
6. Практичні шляхи формування культури доброчесності у ЗДО.

Поняття академічної доброчесності та її значення

31 липня 2026 року набрав чинності Закон України «Про академічну доброчесність» № 4742-IX (ухвалений Верховною Радою 18 грудня 2025 року). Хоча цей документ переважно асоціюється зі шкільною, фаховою передвищою та вищою освітою, його принципи є фундаментальними для всіх ланок освіти, починаючи з дошкільної.

Заклад дошкільної освіти (ЗДО) — це перша сходинка в системі освіти, де закладаються базові моральні орієнтири, цінності та життєві правила дитини. Формування культури академічної доброчесності в садку починається не з покарань чи антиплагіатних програм, а з чесності, довіри, поваги та справедливості.

Академічна доброчесність — це сукупність етичних принципів та правил, якими керуються учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та творчої діяльності.

Основні складові академічної доброчесності

Основними складовими академічної доброчесності є:

• чесність;
• довіра;
• справедливість;
• повага;
• відповідальність;
• мужність

У закладі дошкільної освіти це поняття має свої особливості, адже саме в ранньому віці закладаються основи моральної поведінки дитини.

Чесність. Вона проявляється в моєму ставленні до дітей загалом і до кожної дитини зокрема. Це про те, чи однаково я приймаю кожну дитину — як особистість, що заслуговує на увагу та повагу до себе. Чи виділяю когось з-поміж інших своїм ставленням, емоціями, заохоченнями?

Чи бувають у професійному житті ситуації, коли батьки впливають певним чином на моє ставлення до тієї чи тієї дитини? І чи бачать,          відчувають це діти і, можливо, батьки?

Чесність і в тому, що я використовую досвід, розробки колег і науковців, проте ніколи не присвоюю їх собі. Дотримуюсь одного простого правила: завжди зазначати, де я взяла текст, ідею чи зображення.

Довіра. Чи довіряють мені батьки як кваліфікованому педагогу? Чи поважають мою професійну думку? Чи довіряють мені діти свої секрети-таємниці, знаючи, що це не буде використано проти них?

Справедливість. Вона — у моєму ставленні до дітей, батьків і колег. У дотриманні слова та професійних таємниць. У тому, що я використовую досвід чи напрацювання колег, науковців і визнаю це перед іншими. Я визнаю заслуги і працю інших, а коли використовую чийсь досвід — вказую це.

Повага. Я поважаю себе і не поступаюся власними цінностями у ситуаціях вибору. Я сприймаю ідеї інших, поважаю їхні думки й відкрита до обговорення. Не знецінюю працю інших людей і колег. Поважаю зусилля, старання тадосягнення дітей. Хвалю дитину за конкретні успіхи, активності та зусилля, а не тому, що, наприклад, сьогодні зранку її мама пригостила мене шоколадкою.

Відповідальність. Я несу відповідальність за репутацію свою, свого закладу і всієї педагогічної спільноти. Це відповідальність замої вчинки і мою позицію навіть у ситуації тиску.

Мужність. Я виховую в собі здатність діяти згідно зі своїми цінностями, незважаючи на страх.Може здатися, що це глибока філософія, яка дещо далека від життя в дитячому садку. Проте вдумаймося, чи справді далека?

Принципи академічної доброчесності у діяльності педагога

Педагог є головним носієм цінностей доброчесності, тому важливо:

• дотримуватись авторського права (не копіювати матеріали без посилання);
• створювати власні методичні розробки або коректно використовувати чужі;
• бути чесним в оцінюванні результатів діяльності дітей;
• не допускати формального підходу до звітності;
• демонструвати приклад етичної поведінки у щоденній роботі.

Будьте доброчесними в роботі з дітьми

А чи стосується поняття «академічна доброчесність» роботи з дітьми? У школі — так, адже там є списування, домашні завдання, контрольні роботи, оцінювання, реферати тощо. А в роботі з дошкільниками як?

Розгляньмо на прикладах.

Традиційні виставки робіт: до свята осені чи Великодня, на зимову тематику чи «Нове життя старих речей». Вихователі просять батьків виготовити вдома разом із дітьми творчу роботу. Що важливо? Насамперед, щоб вихователі відповіли самі собі на запитання «навіщо?», і пояснили цю мету батькам. Гарна мета — показати красу природи та речей у витворах, зроблених власноруч, а також помилуватися тим, що може створити фантазія та вмілі руки. І головне — робити разом із дітьми та чесно, щоб було зрозуміло, хто яких зусиль доклав.

Якщо мета — щоб батьки щось принесли, то вони «щось» і принесуть. Якщо мета — сприяти спільній творчій активності батьків і дітей, то цю мету потрібно пояснити батькам. І потім звернути увагу дітей на те, чи була це спільна праця, і подумати, чи не просто ми хвалимо дитину за те, що її мама зробила роботу. Тобто має бути так: зробила виріб мама — мама має золоті руки, поаплодуємо їй. Але не кажемо, що дитина молодець. Працювала разом із мамою дитина — аплодуємо дитині.

Ситуація з досвіду

Заходить директор у середню групу, розглядає «спільні» роботи батьків і дітей, обирає одну та підходить до дитини, яка цю роботу принесла:

— Настю, яку чудову роботу ти принесла. Це ти робила з мамою?

— Ні… це мама сама робила.

— Але ж ти була поруч, спостерігала, як мама робить?

— Ні, я була тоді в садочку!

Вихователь відчутно допомагає дитині намалювати малюнок, і тому дитина не сприймає таку роботу як свою. Коли приходить мама, дитина говорить: «Це не я малювала, це вихователька». А вихователь своєю чергою хвалить дитину: погляньте, яка вона молодець, який гарний малюнок… Що думає про це дитина? Можемо припустити, що елементарний урок недоброчесності вона отримала.

Навіщо вихователь так робить? Щоб отримати результат. Адже кожна дитина має виконати завдання. І якщо результат — малюнок, то він є. Але це не малюнок дитини. Про позитивний результат виховання та й навчання вже не йдеться.

Діти працюють у парі чи в групі. Коли вихователь оцінює роботу групи, то відзначає групу загалом. Можливо, навіть діти отримають якісь відзнаки за свою роботу. Однак, якщо хтось із дітей не бере участі в парній чи груповій роботі, а похвалу отримує нарівні з усіма, то діти засвоюють урок непоцінування своєї праці чи старань і того, що можна спостерігати за роботою інших, а похвалять усіх однаково.

Як вчинити вихователю? Похвалити тих, хто працював, і підбадьорити того, хто ухилявся від роботи: «Юра спостерігав, як група виконувала роботу, і наступного разу він буде працювати разом з усіма».

Бачимо, як важливо закласти розуміння доброчесної поведінки ще в дитячому садку. Тож дорослі мають демонструвати це дітям на власному прикладі.

Формуйте в дітей повагу до праці

Виховуйте повагу до інтелектуальної праці. Зазвичай праця в системі освітньої діяльності асоціюється з побутовою працею, самообслуговуванням та працею в природі.

Потрібно формувати в дітей розуміння інтелектуальної праці як вартісної, необхідної та складної. Хто придумав телефон чи комп’ютер? Адже ці речі потрібно не просто зібрати з деталей, а спочатку придумати!

Хто з нас здатен на таке? Що для цього потрібно? Знання, які здобуваються під час навчання. Навчання — це також праця.

Цінуйте зусилля і працю кожної дитини. Хваліть справедливо й конкретно. Слово «молодець» — чудове, але воно без підтвердження — чому молодець? — недієве, не формує розуміння в дитини того, за що саме її похвалили, які її дії, кроки чи зусилля відзначили.

Наше щоденне життя сповнене викликів, що стосуються цінностей. Ми передаємо їх дітям, навіть не думаючи про це. Згадані на початку складові академічної доброчесності стосуються кожного з нас щодня. Пам’ятаймо про це.

Практичні шляхи формування культури доброчесності у ЗДО

На рівні педагогічного колективу:

• розробка та впровадження внутрішніх правил академічної доброчесності;
• проведення семінарів, тренінгів, консультацій;
• взаємопідтримка та обмін досвідом;
• створення атмосфери довіри та відкритості.

У роботі з дітьми (через гру та казки):

• формування чесності через ігри та життєві ситуації («Добре — погано», «Правда чи брехня»);
• обговорення казкових героїв, які припускалися помилок, але навчилися бути чесними;
• виховання поваги до праці інших (малюнки, вироби);
• розвиток відповідальності за власні дії;
• заохочення самостійності.

У взаємодії з батьками:

• інформування про принципи доброчесності;
• проведення просвітницьких заходів (консультації, батьківські комітети) щодо важливості чесного ставлення до навчання та розвитку дитини з раннього віку;
• формування єдиних вимог і цінностей «родина — дитячий садок».

Висновок

Формування культури академічної доброчесності у закладі дошкільної освіти — це системна робота, що починається з педагога і поступово передається дітям. Саме через щоденний приклад дорослих формується основа відповідальної, чесної та свідомої особистості.

Не присвоюйте результати праці інших. Зазначайте посилання на джерела, з яких берете будь-яку інформацію.

 

У підготовці консультації використано матеріали журналу «Вихователь-методист» №1, 2023 рік, стаття Інни Кіндрат, головного редактора Вищої школи освітнього менеджменту, кандидата педагогічних наук.

Консультація для педагогів

«Організовуємо математичні ігри влітку»

17серпня 2026

Тип консультації: груповий

План

  1. Що таке математичні ігри та їх особливості
  2. Значення математичних ігор у літній період
  3. Організація математичних ігор з дітьми дошкільного віку

Вступ

Чимало педагогів переконані, що влітку дітям слід відпочити від занять. Натомість інші радять сповнити цей період не лише забавами на кшталт ігор із мильними бульбашками, а й інтелектуальними іграми, (наприклад танграм). Оптимальним рішення є поєднанняв відпочинку й пізнавальної діяльності у форматі математичних ігор.

 

  1. Що таке математичні ігри

Математичними вважають ігри, у яких змодельовано математичні відношення та закономірності. Щоб розв’язати завдання у межах математичної гри, необхідно:

  • виконати математичні дії;
  • застосувати методи аналізування та порівняння;
  • робити виводи і прийняти рішення.

Основна мета математичної гри — формувати вміння розріняти, виділяти та називати предмети, множини, форми, величини тощо.

Структура математичної гри:

  • ігрове завдання;
  • правила;
  • ігрові дії.

На відміну від традиційних навчальних завдань, математичні ігри:

  • мають вищий рівень самостійності дітей;
  • Передбачають активну діяльність;
  • Орієнтовані на практичний досвід, а не лише на засвоєння знань.

Призначення математичних ігор — не навчання, а формування певних умінь та навичок, набуття практичного досвіду.

 

  1. Значення математичних ігор улітку

Під час планування літніх розваг для дітей вихователі віддають перевагу спортивним святам; іграм з піском і водою, мильними бульбашками; театральним іграм; інсценізаціям тощо. Тоді як математичні ігри педагоги зовсім рідко організовують або й не використовують взагалі, вважаючи їх заскладними й недоречними під час розваг. Натомість математична гра є не лише ефективним засобом розумового розвитку, а й дієвим розважальним інструментом. Систематичне використання математичних ігор та проблемних ситуацій математичного змісту дає змогу:

  • урізноманітнити освітню взаємодію з дітьми;
  • зацікавити дітей математикою;
  • поліпшити засвоєння дітьми математичних понять;
  • формувати вміння використовувати математичні знання

в повсякденному житті тощо.

Під час математичних ігор у дитини формується вміння зосереджуватися і мислити самостійно, розвиваються увага, фантазія, прагнення до пізнання. Захоплена грою, дитина не помічає, що навчається:

пізнає і запам’ятовує нове, знаходить способи розв’язання незвичних ситуацій тощо. Зазвичай навіть пасивні діти охоче включаються в таку гру.

Важливу роль у математичних іграх відіграють ігрові дії, спрямовані на розв’язання ігрового завдання. Наприклад, прокотити той чи той предмет, підкинути, розібрати на складові, доторкнутися до нього тощо.

Саме ігрові дії найбільше цікавлять дитину в математичних іграх, стимулюють її активність. Граючись, дитина виконує ігрове завдання. І така діяльність дає їй змогу спостерігати, мислити, розмірковувати — її увага зосереджена на розгортанні ігрової дії і дотриманні правил гри. Успішний результат таких дій викликає в неї відчуття задоволення та гордості за власні досягнення. Крім того, ігрові дії, за допомогою яких дитина розв’язує те чи те ігрове завдання, посилюють її інтерес до математики.

  1. Як організувати математичні ігри

У дитини дошкільного віку превалює наочно-образне і наочно-дійове мислення, тому аби вона глибше розуміла математичний зміст, застосовуйте комбінацію засобів — словесних, чуттєвих, дотикових. Намагайтеся задіювати різні органи чуттів дитини під час математичної гри.

Зміст математичних ігор добирайте відповідно до рівня знань та умінь дітей. Важливо, щоб граючи вони отримували та засвоювали інформацію математичного змісту, яку вони зможуть застосувати в повсякденному житті.

Під час таких ігор не примушуйте дітей повторювати цифри, лічити у прямому і зворотному порядках, порівнювати множини, називати геометричні фігури тощо. Організовуйте математичні ігри так, аби діти мали змогу мимоволі актуалізувати свої знання, вправлятися в лічбі, змагатися у кмітливості та винахідливості.

Для того щоб зацікавити дітей, вводьте їх в ігрову ситуацію опосередковано й несподівано, наприклад, за допомогою художнього тексту, цікавих завдань. Це дасть змогу органічно, непомітно для дітей занурити їх у ситуацію непрямого навчання.

Уникайте шаблонів на кшталт: «Діти, сьогодні ми з вами пограємо в цікаву гру». Це найпоширеніше звернення до дітей із черговою пропозицією. Діти звикають до мовленнєвих штампів. Тож, укотре почувши таку фразу, дитина сприймає її як рутинну, без зацікавлення.

Ігрові завдання у межах математичних ігор пропонуйте дітям в різні способи: наприклад, під час читання тексту, самостійної творчої діяльності дітей тощо. Також використовуйте різні способи організації дітей: індивідуальні ігри, парна та групова взаємодія, а також колективна гра.

 

Як дитина засвоює математичний зміст

Перш ніж дитина засвоїть нову інформацію, вона проходить кілька зон оброблення: чуттєво-емоційну, зону пам’яті й уяви. Розглянемо цей механізм поетапно.

На першому етапі покажіть дитині образ об’єкта вивчення. Це може бути проблемна ситуація, математична модель, текст, художній образ тощо.

На другому етапі задійте чуттєво-емоційну зону: зір, слух, смак, нюх, тактильні відчуття. За допомогою різних каналів сприймання дитина отримує повну інформацію про об’єкт.

Багатоканальність сприймання забезпечує формування перших вражень від об’єкта пізнання.

На третьому етапі інформація надходить у зони пам’яті та уяви. Результатом її оброблення є формування нових знань, способів виконання дій, застосування логічних операцій. У дитини виникає образ об’єкта вивчення, спрацьовує механізм розуміння математичного змісту.

Висновок

Отже, математична гра влітку — це не лише розвага, а ефективний засіб розвитку, який допомогає дітям застосовувати набуті знання на практиці, розвиває мислення та підтримує інтерес до пізнання.

У підготовці консультації використано матеріали журналу «Вихователь-методист» № 6, 2023 рік, стаття Олени Брежнєвої, експерт з дошкільної освіти доктор пед. наук, доцент, Київ.

 

 

Підготувала: вихователь-методист Вікторія ПОПЛАВСЬКА

 

Консультація для вихователів «Методика STREAM-освіти на літній прогулянці»

Мета: Ознайомити педагогів із практичними інструментами інтеграції STREAM-компонентів в освітній процес ЗДО під час літнього оздоровчого періоду; навчити перетворювати звичайну прогулянку на науково-дослідницьку лабораторію.

 

План:

  1. Вступна частина
  • Актуальність літнього оздоровлення через призму STREAM.
  • Сутність та філософія STREAM-освіти.
    1. Основна частина. Практичний STREAM-конструктор літньої прогулянки
  • Science (Природничі науки)
  • Technology (Технології)
  • Reading + Writing (Читання та Письмо)
  • Engineering (Інженерія)
  • Arts (Мистецтво)
  • Mathematics (Математика)
    1. Поради вихователю для успішної прогулянки
    2. Методичний кейс для вихователя
  • Алгоритм наскрізної інтеграції (Приклад «День мурахи»).
    1. Підсумок

  1. Вступна частина

Літній оздоровчий період — це унікальний час, коли перебування дітей на свіжому повітрі збільшується до 3,5–4 годин на день. Це створює ідеальні умови для розвантаження дитячої психіки та одночасного запуску потужних пізнавальних процесів.

Сучасна дитина потребує не просто споглядання, а активної дії. Базовий підхід STREAM (Наука, Технології, Читання+Письмо, Інженерія, Мистецтво, Математика) дозволяє пізнавати світ системно. Головний принцип STREAM на прогулянці — «руки працюють, мозок думає, серце відчуває». Ми не проводимо сухих занять, ми створюємо дослідницькі ситуації.

  1. Основна частина. Практичний STREAM-конструктор

Science  (Природничі науки): Відкрита лабораторія

Літня природа — це відкрита лабораторія. Основний метод тут — спостереження, експериментування та дослідницька діяльність.

  • Досліди з сонцем та водою: малювання водою на сухому асфальті та фіксація часу за допомогою пісочного годинника (через скільки хвилин малюнок випарується?). Створення «сонячної веселки» за допомогою розпилювача води.
  • Досліди з повітрям: виловлювання вітру поліетиленовими пакетами, визначення сили вітру за допомогою стрічок, запуск повітряних зміїв.
  • Жива природа: розгляд під лупою будови листка, стебла, порівняння сухої та вологої землі, вивчення комах.

Technology (Технології): Помічники дослідника

Цей модуль передбачає знайомство з інструментами, які людина створила для дослідження світу та полегшення праці.

  • Оптичні прилади: використання збільшувального скла (лупи), дитячих біноклів для спостереження за птахами та кронами дерев.
  • Вимірювальні прилади: вуличні термометри для вимірювання температури піску на сонці та в затінку; рулетки для вимірювання висоти рослин.
  • Цифровий слід: вихователь разом із дітьми робить фотографії знайдених комах, незвичних хмар чи рослин, щоб у групі створити «Літопис літніх відкриттів».

Reading + Writing (Читання та Письмо): Слово навколо нас

Розвиток мовлення, мовленнєва творчість та підготовка руки до письма інтегруються у природне середовище.

  • Пісочна графомоторика: малювання пальцями, паличками, камінцями літер, цифр, геометричних фігур та візерунків на вологому піску.
  • «Зелена бібліотека»: винесення книг на майданчик, читання казок та оповідань про природу під деревом на карематах чи пледах у затінку.
  • Мовленнєве фантазування: складання дітьми інтерактивних казок (наприклад: «Куди повзе цей равлик?», «Про що шепочеться листячко?»).

Engineering (Інженерія): Простір архітектури

Розвиток просторового мислення, конструктивних здібностей та розуміння балансу і міцності матеріалів.

  • Піщані мегаполіси: будівництво замків із вологого піску, створення тунелів, доріг, акведуків. Перевірка споруд на міцність.
  • Природне конструювання: створення плотів та човників із паличок, кори, листя, скріплених травою чи глиною; запуск їх у таз із водою.
  • Кам’яні лабіринти: викладання з гальки чи шишок доріжок і треків для скочування м’ячиків або руху іграшкових машин.

Arts (Мистецтво): Творчість без меж

Естетичне сприйняття природи та самовираження дитини через нетрадиційні художні техніки.

  • Ленд-арт: створення картин, візерунків та кругових мандал безпосередньо на траві або землі з пелюсток, травинок, шишок, камінців та кольорового піску.
  • Нетрадиційне малювання: малювання кольоровою крейдою на асфальті, малювання пальчиковими фарбами на харчовій плівці, натягнутій між опорами веранди.
  • Музика природи: слухання шелесту листя, співу птахів, а також створення шумових інструментів (пляшечки з різним наповненням — пісок, камінці, квасоля).

Mathematics (Математика): Рахуємо на ходу

Формування логіко-математичних уявлень на основі оперування реальними об’єктами природи.

  • Сортування та класифікація: збирання камінців або мушель та розкладання їх за розміром (від найменшого до найбільшого), формою (круглі, довгасті) чи кольором.
  • Геометрія природи: пошук предметів круглої форми на майданчику (сонечко, квітка, камінчик, круглі листки).
  • Просторові квести: ігри на орієнтацію за інструкціями («Знайди скарб: від веранди зроби 5 кроків уперед, 3 кроки праворуч, зазирни за кущ»).

  1. Поради вихователю для успішної прогулянки:

  2. Інтеграція, а не сухі завдання: Не розділяйте прогулянку на окремі заняття. Нехай одна тема об’єднує кілька компонентів. Наприклад, знайшли мурашник (Science) -> порахували мурах (Mathematics) -> збудували для них місток із гілочок (Engineering) -> намалювали мураху на піску (Writing/Arts).
  3. Чергування активності: Влітку важливо чергувати рухливі ігри на сонці зі спокійною дослідницькою діяльністю в затінку, забезпечуючи питний режим та наявність головних уборів.
  4. Підтримка дитячої ініціативи: Йдіть за інтересом дитини. Якщо ви планували досліджувати вітер, а діти знайшли красивого жука — переключіть увагу на дослідження цього жука, залучаючи STREAM-інструменти.

  1. Методичний кейс для вихователя

Алгоритм інтеграції: Кейс «День мурахи»

Щоб STREAM-прогулянка була цілісною, рекомендується об’єднувати компоненти навколо однієї теми.

«День мурахи»

   (Science)                                                                                          (Mathematics)

Спостереження за мурашником,                                 Рахуємо, скільки мурах

вивчення будови тіла через лупу                                  біжить по одній стежці

            |                                                                                                          |

   (Engineering)                                                                                    (Arts)

Будівництво містка з гілочок                                        Викладання силуету мурахи

для подолання перешкоди комахою                       з камінців на землі

  1. Підсумок

Методика STREAM на літній прогулянці знімає з вихователя роль «наглядача» і дає йому роль «модератора дитячих відкриттів». Головне — помітити інтерес дитини. Якщо дитина знайшла незвичний камінчик — це вже готовий старт для розгортання всього STREAM-циклу.

 

Підготувала вихователь вищої категорії                                                              Лариса БОРИСОВА

    11.08.2027

Консультація для вихователів “Організація освітнього процесу в дитячому садку влітку”

 

Тип консультації: груповий

План

1. Головне завдання дитячих садків влітку.

2. Планування освітнього процесу.

3. Безпека життєдіяльності.

4. Організація освітньої взаємодії з дітьми.

5. Робота з батьками.

6. Організація освітнього процесу дітей з ООП.

7. Психолого-педагогічний супровід усіх учасників освітнього процесу.

ОСНОВНА МЕТА

Головне завдання дитячих садків улітку — зосередитися на збереженні, зміцненні й відновленні фізичного, психічного та духовного здоров’я дітей. Для цього педагоги в організації освітнього процесу мають використовувати всі сприятливі природні чинники літнього періоду. Також улітку важливо організовувати різноманітні види діяльності дітей, щоб закріплювати й розширювати їхні уявлення про навколишній світ. В умовах воєнного стану особливої уваги потребує здійснення психолого-педагогічної підтримки всіх учасників освітнього процесу. Тому важливо гнучко підходити до організації роботи закладу дошкільної освіти та налаштовувати освітній процес так, щоб він був комфортним і нетравматичним для дітей та педагогів.

ПЛАНУВАННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Важливе завдання педагогів дитячого садка — допомогти дітям подолати негативні наслідки травмівних подій та адаптуватися до нових обставин їхнього життя. Саме тому до планування освітнього процесу в літній період в умовах воєнного стану педагогічним працівникам необхідно залучати практичних психологів і враховувати їхні рекомендації під час здійснення освітньої діяльності. Освітню діяльність у дитячих садках здійснюють на основі розробленого плану роботи на навчальний рік і літній період, який схвалюють педагогічною радою закладу та затверджує його керівник (лист МОН «Планування роботи закладу дошкільної освіти на рік» від 07.07.2021 № 1/9-344). План роботи літнього періоду може бути як складовою Плану роботи закладу на навчальний рік, так і окремим документом.

Календарне планування в літній період вихователі здійснюють на тих самих підставах, за такими самими вимогами, що й упродовж усього навчального року. Модель календарного планування вихователі обирають самостійно. Вона може бути спрощена, проте має відповідати вимогам внутрішнього локального документа (Інструкції з діловодства закладу чи Положення про планування).

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Важливим чинником, який необхідно врахувати під час планування й організації освітнього процесу, є загальна ситуація, яка склалася в Україні у зв’язку з воєнними діями. Тому слід приділити увагу заходам безпеки в разі надзвичайної ситуації. Зокрема, під час організації освітнього процесу слід послуговуватися рекомендаціями, поданими в додатках до листа МОН «Про рекомендації для працівників закладів дошкільної освіти на період дії воєнного стану в Україні» від 02.04.2022 № 1/3845-22.

Одним із пріоритетних завдань літнього періоду має стати формування в дошкільників свідомого ставлення до власної безпеки, а також формування в них навичок безпечної поведінки та стресостійкості, збереження життя та здоров’я (фізичного, психологічного, емоційного). Тому варто під час літнього періоду провести Тиждень безпеки дитини. У його межах ознайомити дітей з правилами: безпеки під час евакуації, мінної безпеки; дорожнього руху; поведінки на вулиці, у транспорті, при зустрічах з незнайомими людьми; поведінки під час відпочинку на сонці, у лісі, біля водойми; користування електричними й газовими приладами тощо.

Одна зі складових безпечного освітнього простору — інформаційна безпека дитини. Дорослим (педагогам, батькам) слід постійно спілкуватися з дітьми, бути поруч, відповідати на їхні запитання, враховуючи вікові особливості.

ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОЇ ВЗАЄМОДІЇ З ДІТЬМИ

Освітню діяльність у літній період слід організовувати з урахуванням специфіки індивідуальної роботи, керованої вихователем, самостійної діяльності дітей та обов’язково організувати психолого-педагогічний супровід усіх учасників освітнього процесу.

Взаємодія в умовах воєнного стану

Під час організації освітньої взаємодії слід враховувати умови, в яких опинилися діти. Зокрема, особливу увагу слід приділити дітям, які:

  • проживають у місцевості воєнних дій;
  • проживають у районах, де не здійснюються воєнні дії;
  • проживають в Україні, куди родини тимчасово переїхали або евакуйовані;
  • проживають у місцевості, що тимчасово перебуває під окупацією;
  • залишилися без одного або двох батьків тощо.

Через травматичні для дітей події під час організації освітнього процесу слід уникати таких тем:

  • про родину — у групі можуть бути діти, які втратили когось із рідних;
  • війну, озброєння, небезпечні ситуації, пов’язані з воєнними діями;
  • мирне життя — це, з одного боку, приємні спогади, а з другого — зайве нагадування про те, чого нині складно досягти.

Під час організації взаємодії з дітьми працівникам дитячого садка слід керуватися листом МОН «Щодо комунікації з дітьми дошкільного віку з родин учасників ООС/АТО, внутрішньо переміщених осіб та організації взаємодії з їхніми батьками» від 12.12.2019 № 1/9-766.

Руховий режим

У літній період педагогам варто віддавати перевагу фізкультурно-оздоровлювальному напряму освітнього процесу, щоб зміцнювати здоров’я вихованців. Для цього слід керуватися Інструктивно-методичними рекомендаціями «Про організацію фізкультурно-оздоровлювальної роботи в дошкільних навчальних закладах у літній період» від 28.05.2012 № 1/9-413.

Усі форми освітньої взаємодії з дітьми слід організовувати з урахуванням небезпекової ситуації. Послідовність різних видів рухової діяльності та форм роботи з дошкільниками потрібно змінювати відповідно до погоди, віку дітей та характеру попередньої діяльності. Слід забезпечити логічне чергування спокійної діяльності та рухової активності дітей, правильний розподіл фізичного навантаження протягом усього дня.

Освітня діяльність

Протягом дня педагоги мають організовувати різноманітну самостійну діяльність дітей за їхнім вибором, наприклад:

  • образотворчу діяльність з використанням пластиліну, олівців, фарб, фломастерів;
  • конструювання з будівельного матеріалу, паперу, природного матеріалу;
  • дослідно-експериментальну діяльність тощо.

У літній період в організації освітньої взаємодії з дітьми слід віддавати перевагу ігровій діяльності, зокрема самостійним сюжетно-рольовим іграм. Під час добору ігор потрібно враховувати не лише вікові особливості дітей групи, а і їхні уподобання та інтереси.

Доцільними влітку будуть також розваги, які можна провести на свіжому повітрі: ляльковий, настільний чи інший вид театру; дитячі концерти; спортивні, музичні, літературні дозвілля; читання художньої літератури з продовженням, розповідання казок тощо.

Для того щоб зробити кожен день цікавим, пізнавальним для дітей, збагатити їхній життєвий досвід позитивними емоціями та власними відкриттями, радимо організовувати діяльність за принципами тематичних тижнів. Наприкінці такого тижня доцільно провести підсумковий день — це може бути тематичний день, розвага чи спортивне свято, виставка малюнків чи поробок.

РОБОТА З БАТЬКАМИ

У закладах дошкільної освіти, особливо в тих, де освітній процес організовано в дистанційному форматі, педагоги пропонують педагогічну підтримку родинного виховання батькам.

Для того щоб педагогічний супровід батьків вихованців був дієвим, у календарному плануванні на місяць/тиждень слід визначити теми та завдання, які будуть надані батькам у дистанційному форматі за допомогою електронної пошти й месенджерів.

Під час взаємодії з батьками вихованців необхідно враховувати їхні запити щодо інформаційної допомоги та підтримувати зворотний зв’язок. Щоб закріплювати й формувати в дітей знання та вміння в межах обраних тем педагогічної підтримки родинного виховання, педагогам варто добирати та відправляти батькам невеликі завдання з урахуванням можливостей кожного вихованця.

ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ З ООП

Освітню роботу з дітьми з ООП здійснюють відповідно до Порядку організації інклюзивного навчання в закладах дошкільної освіти, затвердженого постановою КМУ від 10.04.2019 № 530.

Доцільно надавати психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги дітям з ООП, які здобувають освіту в інклюзивних групах, у літній оздоровлювальний період. Вищезазначені послуги надають з урахуванням індивідуальної програми розвитку дитини, і за погодженням з батьками та спеціалістами, які їх надають.

Організацію освітнього процесу для осіб з ООП, які переїхали на тимчасове проживання до інших регіонів України, здійснюють відповідно до рекомендацій, наданих у листі МОН «Про роботу інклюзивно-ресурсних центрів та організацію освітнього процесу для осіб з особливими освітніми потребами в період воєнного стану» від 28.03.2022 № 1/3710-22.

Особливу увагу треба зосередити на педагогічній діяльності в групах, до яких долучилися діти зі статусом внутрішньо переміщених осіб.

Діти, які мають статус внутрішньо переміщених осіб, а також ті, хто проживають у населених пунктах, розташованих поблизу зони бойових дій або безпосередньо в зоні бойових дій, належать до категорії осіб з ООП (Стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Такі діти потребують окремого психолого-педагогічного супроводу під час адаптації до нових умов. Педагогічні працівники дитячого садка мають спостерігати за такими дітьми; враховувати в освітній роботі інформацію щодо їхнього психічного стану; впроваджувати такі види діяльності, які сприятимуть емоційній підтримці дітей, налагодженню комунікації з ними, нормалізації емоційного стану тощо.

ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Психологічна служба дитячого садка має забезпечувати своєчасне й систематичне надання психологічної та соціально-педагогічної підтримки всім учасникам освітнього процесу відповідно до цілей та завдань функціонування системи освіти. Для цього педагогічні працівники та практичний психолог можуть керуватися методичними рекомендаціями «Перша психологічна допомога. Алгоритм дій», запропонованими в листі МОН від 04.04.2022 № 1/3872-22.

Для того щоб розробити ефективну програму роботи з дітьми на літній період в умовах воєнного стану, практичному психологу необхідно володіти прийомами діагностики стану дитини. Також практичний психолог має бути спроможним аналізувати стан дитини та виявляти в неї ознаки тривожності. Відтак надавати своєчасну психологічну допомогу.

Примітка. Складено відповідно до листа МОН «Про затвердження методичних рекомендацій щодо організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти в літній період» від 22.06.2022 № 1/6894-22.

Підготувала: вихователь-методист Наталія ГАРБУЗОВА

17.06.2026

Консультація для вихователів
«Казкотерапія на траві: створення терапевтичних історій під відкритим небом»

 

Літо та тепла пора року відкривають перед педагогами унікальну можливість винести освітній та психологічний простір за межі групової кімнати. Природа — це готове, гармонійне терапевтичне середовище, де кожен листочок, мурашка, квітка чи хмаринка можуть стати живими декораціями та інструментами для дитячої уяви.

Казкотерапія на траві — це не просто читання художніх книг на свіжому повітрі. Це інтерактивний екологічний процес, спрямований на м’яке зняття емоційного та м’язового напруження, подолання дитячих страхів, розвиток емпатії, саморегуляції та адаптацію вихованців до сучасних стресових умов за допомогою природних ресурсів.

 

1. Чому саме на свіжому повітрі? (Терапевтичний ефект)

  • Природне заземлення: Безпосередній тактильний контакт із травою, піском, дрібними камінцями чи корою дерев знижує рівень тривожності, стабілізує психоемоційний стан та активує сенсорну чутливість.
  • Зміна фокуса уваги та свобода простору: На відміну від замкнутого простору кімнати, на вулиці дитина почувається вільнішою, що допомагає психологічно розкритися навіть найбільш замкнутим, сором’язливим або тривожним вихованцям.
  • Багатоканальне сприйняття: Спів птахів, шелест листя, легкий вітерець та пахощі квітів посилюють емоційне сприйняття казки, роблячи її живою, об’ємною та ближчою для дитячої душі.

 

2. Алгоритм створення терапевтичної казки «тут і зараз»

Терапевтична історія під відкритим небом не обов’язково має бути заздалегідь підготовленою або прочитаною з книги. Найкраще в природних умовах працює магія спонтанного творення, де безпосередніми співавторами сюжету стають самі діти.

Крок 1: Пошук «Головного Героя»

Запропонуйте дітям уважно роззирнутися довкола. Героєм казки може стати будь-який природний об’єкт, який приверне увагу: кульбабка, що боїться сильного вітру; крихітна мурашка, яка загубила мапу доріжок; самотня хмаринка або старий мудрий дуб.

Крок 2: Окреслення проблеми (метафора реальності)

М’яко перенесіть актуальні переживання дітей або труднощі поведінки на обраного персонажа. Це дозволить дитині подивитися на ситуацію збоку:
«Жила-була маленька бджілка. Вона нещодавно прилетіла до нового, великого вулика і дуже хвилювалася, чи захочуть інші бджілки товаришувати та гратися з нею…»

Крок 3: Пошук ресурсів та допомоги природи

У природній екологічній казці порятунок та допомога завжди поруч. Головний герой знаходить рішення завдяки підтримці інших елементів навколишнього світу:
«Тоді тепле Сонечко зігріло бджілку своїм промінчиком і ніжно шепнуло: “Ти маєш дуже гарну, щиру посмішку, просто покажи її іншим”. А легкий літній вітерець підштовхнув її крильця ближче до веселої галявини…»

Крок 4: Перемога та висновок (позитивний фінал)

Герой успішно долає внутрішні чи зовнішні труднощі, набуває нового корисного досвіду, а діти отримують готову психологічну модель позитивної поведінки.

 

3. Методичні прийоми та форми роботи на галявині

Назва прийому Суть активності Терапевтична мета
«Казкова архітектура» Діти створюють театр, житло або лабіринт для героя на траві, використовуючи природний матеріал: шишки, гілочки, камінці, каштани, опалі пелюстки. Розвиток дрібної моторики, просторової уяви, зняття емоційного напруження та моделювання безпечного простору.
«Театр тіней на траві» Використання природного сонячного світла та тіней від дерев, листя або власних рук для демонстрації характерів та емоцій казочних героїв. Опрацювання дитячих страхів (зокрема страху темряви та тіней), розвиток творчого самовираження.
«Шепіт літнього вітру» Вихователь починає перше речення казки, а діти передають по колу «чарівну гілочку» або квітку, і кожен по черзі додає своє речення, продовжуючи сюжет. Розвиток зв’язного мовлення, уяви, вміння слухати однолітків, згуртованість дитячого колективу.
«Килим-літак» Релаксаційна вправа: діти комфортно лягають на килимки чи траву, спостерігають за рухом хмар і разом складають спокійну казку про подорож хмаринки. Глибока релаксація, стабілізація дихання, зниження рівня гіперактивності та психоемоційне розвантаження.

 

4. Практичний кейс: Структура міні-заняття «Пригоди Ромашки»

  1. Вхід у казку (Організаційний та налаштувальний момент): Діти сідають у коло на траву. Вихователь пропонує заплющити очі, прислухатися до найближчих і найвіддаленіших звуків природи, зробити три глибокі, спокійні вдихи та видихи.
  2. Знайомство з героєм: Педагог фокусує увагу дітей на реальному природному об’єкті поруч: «Подивіться на цю маленьку Ромашку. Щось вона сьогодні опустила свої пелюстки… Їй здавалося, що вона занадто тендітна у цьому великому світі…»
  3. Розвиток сюжету та інтерактивна взаємодія: Що може допомогти нашій Ромашці? Давайте разом попросимо Сонечко зігріти її (діти піднімають руки до світла), а лагідний дощик — напоїти її (імітація пальчиками легкого постукування крапель по травичці).
  4. Проективна творча частина: Вихователь пропонує вихованцям зібрати навколо опалі гілочки чи листочки і викласти на траві велике коло друзів для самотньої квітки.
  5. Рефлексія та вихід із казки: Чого нас навчила історія Ромашки? (Кожен із нас важливий, а дружба долає будь-яку самотність). Діти дарують Ромашці свої посмішки і повертаються до вільних ігор.

 

Ключові рекомендації для педагогів:

  • Гнучкість та спостережливість: Природа динамічна й непередбачувана. Якщо посеред розповіді на галявину прилетів метелик чи сонечко — миттєво вплітайте його в сюжет. Живі зміни роблять терапію по-справжньому магічною.
  • Екологічна культура: Навчайте дітей взаємодіяти з природою дбайливо. Створюйте казки без шкоди навколишньому середовищу — використовуйте лише той матеріал, який уже лежить на землі (сухі гілки, опале листя).
  • Проксеміка та емоційний тон: Щоб утримувати увагу дітей на вулиці серед багатьох природних подразників, голос має бути виразним, спокійним і теплим. Обов’язково сідайте разом із дітьми на одному рівні — «очі в очі».

Підготовлено для практичного використання вихователями дошкільних навчальних закладів у літній оздоровчий період.

Підготувала: практичний психолог

Ганна ЛУБЕНЕЦЬ